Священик з Маневицького благочиння побував на сході України вже 7 разів і завіз українським військовим речей на 100 тисяч гривень

70f43a8bb196542f898dc940d20a827e[1]ВОЛОНТЕРСЬКІ РЕЙСИ ОКОНСЬКОГО БАТЮШКИ

Допомогу українським військовим у храмах Маневицького благочиння збирають вже не перший раз. На початку вересня тільки грошима, як каже благочинний протоієрей Тарасій Огородник, зібрали понад 28 тисяч гривень. 20 тисяч передали у Маневицьку районну держадміністрацію, котра централізовано закуповувала необхідні військовим речі (шоломи, білизну, берці). А решту коштів виділили на лікування поранених земляків та на лікування доньки полоненого воїна Романа Ланового. Отець Тарасій каже. Що  люди жертвують на потреби військових, сприймаючи це як богоугодну справу.

Так було Богу угодно, що священик із Оконська протоієрей Олександр Лановий став і волонтером. На сході України, у зоні бойових дій він уже побував 7 разів. Щоразу старається добиратися туди, куди важко добратися волонтерам. Бував у таких місцях, де не тіл ки не бачили ні разу священика, а навіть і волонтери туди не добираються, бо небезпечно. А отцю Олександру з Божого благословення якось це вдається. Багато бійців, які перебувають у самому пеклі війни, знають його в обличчя, можуть поспілкуватися з батюшкою і на духовні, як кажуть, теми. За ці поїздки отець Олександр завіз українським військовим речей вже на 100 тисяч гривень. Він став своєрідним посередником між людьми, котрі у благочинні та районі загалом жертвують на українську армію, – і військовими. Возив “буржуйки”, котрі робили місцеві умільці, електронні планшети, радіостанції, теплий одяг і навіть вже валянки… Власне допомогу від віруючих людей він почав возити на схід, ще коли наші військові перебували на полігоні у Дачному. Туди возив запчастини до техніки. Там, каже, було не страшно, бо ж не стріляли. Але і тепер нема страху, коли буває на передовій, бо все – у волі Божій. Так сталося, що рідний брат отця – Роман, котрий також закінчив Волинську духовну семінарію, але ще не прийняв сан, добровольцем пішов на фронт і під час важких боїв потрапив у полон. За нього молилися всі люди. Земляки зібрали кошти для родини, але коли Романа визволили з полону, то ці гроші родина вирішила також передати на потреби українських військових.

            Наталія МАЛІМОН

           

              

Переглядів: 330

 
 
 
Перейти до панелі інструментів