приступила до Таїнств Сповіді та Причастя

Молодь з громадської організації «Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя», котра в ці дні відпочиває у православному таборі «Стежина добра», приступила до Таїнств Сповіді і Причастя.

Зміни у «Стежині добра» побудовані так, що перші дні відпочинку насичені духовними бесідами. Молодь не лише вивчає Заповіді Божі, а й вчиться жити по них у повсякденні. Усі мають можливість особисто поспілкуватися зі священниками, отримати відповіді на власні духовні питання.

Обов’язковою частиною кожного дня є молитовні правила, і усі бажаючі мають нагоду відвідувати щоденні служби у монастирському храмі.

Щодо поєднання з відпочинком та оздоровленням, то цього разу молодь займалася спортом, плавала у басейні, брала участь в іграх, які допомогли краще пізнати свої здібності і бути уважнішими до оточуючих.

«Протягом свого земного життя ми повинні побачити свої помилки. Це наше основне завдання тут, про яке попереджав Господь – принести Покаяння. Саме через Сповідь, Причастя, а також через послух ми можемо знайти втрачений рай. У Таїнстві Покаяння Господь дає благодать боротися з тими недугами, які в нас є, прощає гріхи, і наше минуле з поганими справами не буде впливати на наше майбутнє. Приємно, що людям подобається тут, вони самі проявляють ініціативу відвідати табір. Адже двері відкриті, але не кожен має час та бажання приїхати цілою організацією, як це зробила ГО «Джерело життя», – зазначає директор православного табору «Стежина добра» ієромонах Ілля (Вишневський).

«Була тут вже сім разів із «Джерелом життя», і щоразу приступала до Сповіді і Причастя. У «Стежині добра» мені простіше бути собою і зрозуміти себе, свої прагнення, зміцнити віру. Тут я маю змогу набратися сили на подальше життя, адже повсякдення є нелегким. Головну роль у цьому духовному зміцненні для мене відіграє саме Сповідь і Причастя – це, напевно, є основне, що наповнює життя змістом», – розповідає «джерельчанка» Тетяна.

Важлива подія долучення до Таїнств поєдналася з особистим святом одного із учасників зміни – Олексія. Він каже, що відзначає день народження у таборі вже втретє, і з них вдруге у такий день причащається. «Дуже незвичайні відчуття. Але я анітрохи не жалкую, що в цей день приїхав саме сюди», – каже Олексій.