Відбувся чин похорону раба Божого Павла, батька протоієрея Миколая Бондарука, секретаря Волинської єпархії

Чин похорону спочилого в Бозі Павла з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта звершив вікарій Волинської єпархії єпископ Камінь-Каширський Нафанаїл. Йому співслужив сонм священиків не тільки з храмів Луцька, а й інших районів. Відспівували спочилого у Свято-Хрестовоздвиженському храмі Луцька, який збудував і в якому є настоятелем протоієрей Миколай Бондарук, секретар Волинської єпархії УПЦ. Він перший священик у своїй родині, глава якої, покійний Павло Михайлович Бондарук, як і вся родина, жив благочестивим християнським життям.

Бондаруки ходили молитися Богу, славити Його у храм ще тоді, коли навіть просте відвідування церкви могло принести неприємності і переслідування. Але ніщо не зупиняло їх в істинній вірі. І коли син Микола вирішив поступати у духовну семінарію, родина і батько зокрема перенесли немало випробувань, але все, як кажуть, витримали, бо було те на славу Божу. На початку цього року протоієрей Миколай Бондарук відзначав 25-річчя своєї священницької хіротонії, і ця дата була значимою й радісною і для його тата, його мами, всієї дружної родини. Дякувати Богу, що Павло Михайлович дожив до такого радісного дня.

Сам він був парафіянином храму Трьох Святителів у Луцьку, де 16 років ревно виконував послух старости парафії. Сьогодні величний Трьохсвятительський храм є справжньою окрасою Луцька, духовною школою і втіхою для віруючих людей. У тому, що тут завжди ідеальним порядок, велика заслуга насамперед старости, який є правою рукою настоятеля. А ще Павло Михайлович разом зі своєю дружиною випікали і проскури для своєї церквиці. Недосипали ночей, але робили це з великою душевною радістю, яка передавалася й іншим. Кажуть, доки живі батьки, доти ми діти. Осиротіла родина Бондаруків, тато відійшов туди, де ні журби, ні печалі. Але лишається добра пам’ять про добру віруючу людину, яка була прикладом істинної віри, щирої віри, і виховала її у своїх дітях.

Поховали раба Божого Павла у знаменний день: у Вселенську батьківську суботу, коли православні звершують за своїх спочилих особливі молитви. Хай спочиває з Богом, Царство йому Небесне.