“БЕРИ СВІЙ ХРЕСТ І НЕСИ ЙОГО ЗА МНОЮ!”

В останній місяць у цій обителі з Божої милості чернечий постриг прийняли п’ять його насельниць. “Бери свій хрест і неси його за Мною!” – ці слова Христос сказав кожному із нас. Але хрест, який віднині пестимуть черниці, особливий. Їх називають і земними ангелами, і світлом для світу. Кажуть, що коли у роду хтось прийме постриг, то вимолить гріхи семи його поколінь…

“Се Христос невидимо предстоїть тут”… Величний монастирський храм на честь святих апостолів Петра і Павла цієї вечірньої пори наче став частинкою Неба на землі. Скільки б разів не був свідком звершення Чину постригу, а щоразу повторюєш те ж питання, яке найперше задають сестрі, коли вона – у світлій довгій сорочці, з розпущеним волоссям – спираючись лише на лікті, проповзе через увесь храм до вівтаря. І встане, підтримувана та закрита від цікавих очей чорним одягом сестер.

–  Що прийшла, сестро, припадаючи до святого жертовника?.. – запитає найперше священик.

У кожної з насельниць монастиря був свій шлях і до обителі, і до вибору, який вона зробила. Не один місяць і не один рік будуть випробовувати її волю, її наміри. Проте ще і ще раз священик, який звершує Чин постригу, буде запитувати: “Чи по своїй волі  приступаєш до Господа? Чи не з нужди, не зі спонуки?.. Чи залишишся у монастирі до свого останнього подиху? Чи збережеш себе у невинності до смерті? Чи приймаєш всі устави та правила чернечого життя? Чи будеш терпіти всю тісноту і скорботу іночеського життя заради Царства небесного?.. “

Кілька тижнів тому з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта архімандрит Аліпій (Сапіга) постриг у Свято-Стрітенському Михнівському жіночому монастирі трьох насельниць. І ось нині звершив Чин постригу ще двох. Інокині Катерина та Нонна родом із сусіднього з монастирем Ратнівського району. На постриг приїхало багато їхньої родини, навіть дітки. Звичайно, що були материнські сльози, але вони висохли, коли сестри, яких нарекли Никодимою та Арсенією, одягнули чернечий одяг і повернулися до присутніх у храмі. Молоді обличчя світилися радістю, тим світлом, яке не кожному доступне, і аби пізнати його, вони так кардинально змінили своє життя.

У Господа не буває випадковостей, і на цьому місці, де у 1996 році постав жіночий монастир, обитель уже колись існувала. Свідком колишнього монастиря (тоді чоловічого) є старенька Стрітенська церква, яку чернички дбайливо відремонтували, і вона зараз гарна, як великоднє яєчко. Цю церквицю ще у 1642 (!) році звів власник містечка Михнівки Філон Яловицький, член Луцького православного братства. Тоді ж заснував і монастир, який пережив багато лихоліть й лишив по собі тільки згадку в історії. Але у певний час прийшли сюди із Зимненського жіночого монастиря дві перші черниці… Нині у Свято-Стрітенському Михнівському жіночому монастирі уже 25 насельниць. 13 служать Господу послушницями (і чимало із них мріють про чернечий постриг), і 12 уже черничок. Михнівський монастир пам’ятаю ще з тих часів, коли монашки квартирували у місцевих жителів (а від колишнього містечка залишилося трохи більше десяти хат). З волі Божої і старань жертводавців росли чернечий корпус, готель, господарські споруди, величний храм на честь святих Петра і Павла… У свята Богу моляться тут тисячі людей.

У непростий для земної батьківщини час стали черницями ці сестри. На те була і воля Божа, аби вони ними стали саме у цей час. Як сказав у своїй проповіді отець Аліпій, у кожному людському серці відбувається постійна боротьба між добром і злом. І нині вона стала особливо запеклою… Світлом для світу є люди, котрі присвячують себе служінню Господу у монашому образі. Тому й останньою деталлю, яка довершує зовнішній образ чернички, є саме свічка. Сестрам Никодимі та Арсенії вручили свічки великі, бо вони мають горіти усі три дні, які кожна черниця після постригу проводить у храмі в постійній молитві. За себе, за те, аби Господь дав сил витримати всі випробування і спокуси, які неодмінно будуть на їхньому чернечому шляху. За рідних і близьких. За грішний світ, у якому живемо, і який так потребує щирих молитов.

Наталія МАЛІМОН

Переглядів: 1064