Священик Тарас Берник, настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ села Нічогівка Колківського благочиння (Маневицький район) розповів про обставини, за яких його громада втратила доступ до церковного приміщення. Зі слів священнослужителя, після того, як храм був захоплений прихильниками ще незареєстрованої ПЦУ (СЦУ), його громада продовжує діяти. Служби будуть звершуватись в одній з сільських хат.

– Отче, розкажіть, з чого почався конфлікт у Нічогівці? Хто був його ініціатором?

Т.Б.: Поштовхом для конфлікту в Нічогівці були події захоплення храму прихильниками ПЦУ у сусідній Красноволі, котре відбулось кількома днями раніше. Деякі місцеві жителі підтримали їхні настрої, а саме: Надія Д., Мирослава та Ірина В., Ніна, Світлана та Георгій Л., Любов та Ніна М., Михайло Т., Василь та Галина Т., Михайло П.

– Чи брали участь у процедурі так званого «переходу» представники місцевої влади?

Т.Б.: Місцева влада, зокрема голова Красновільської сільради (охоплює села Красноволя, Нічогівка, Тельчі, Матейки, Погулянка) Федір Світач брав активну участь у так званому переході, особисто організував у місцевому клубі збори територіальної громади.

– Коли прихильники ПЦУ прийшли до Вас вперше, якими були їхні вимоги?

Т.Б.: Прихильники ПЦУ ігнорували мене як настоятеля релігійної громади, збір підписів почали без мого відома. Під час збору підписів активісти здійснювали психологічний тиск на односельчан, некоректно пояснювали причину збору підписів, вимагали паспортні дані, багато людей не зрозуміли, за що підписувалися.

– Розкажіть, будь ласка, деталі вечора 26 січня. Що відбулось поруч з храмом? Чи реагувала на події поліція? Врешті решт, хто і кому розбив носа?

Т.Б.: Я йшов звершувати вечірнє Богослужіння. Біля храму мене вже чекали біля сотні людей, які вимагали ключі від церкви. Вище перераховані активісти та інші люди заблокували мене, притиснули до автомобіля, що стояв поруч. В цьому безчинстві активну участь брав сільський голова Федір Світач та декан УПЦ КП Андрій Закидальський. Напередодні я викликав поліцію, оскільки мені телефонував Василь П., щоб я віддав ключі від церкви.

– Як діяли правоохоронці?

Т.Б.: Поліція абсолютно не реагувала на моє прохання про допомогу, вони спокійно спостерігали за тим, що відбувається. Зауважу, що рідний брат сільського голови працює в поліції і був в той час на місці події. Сп’янілі чоловіки шарпали мене за одяг, Галина П. запихала руки в кишені і шукала ключі. Далі всі юрбою посунули мене на подвір’я храму, до вхідних дверей. Після чотиригодинного психологічного пресингу з нецензурними висловлюваннями в мою адресу, змушений був відкрити перші двері у притвор храму. Другі двері в церкву відкрила Галина П. На жаль, пролилася кров – мешканець села Володимир М. розбив обличчя своїй рідній сестрі Ніні В. Постраждалій допомагали чужі люди, а власні родичі спостерігали осторонь, бо вона за «московську церкву».

– Що відбулось наступного дня? Чи звершувалося у храмі Нічогівки Богослужіння?

Т.Б.: Вранці я служив Літургію в сусідньому селі Красноволя разом з отцем Андрієм в церковній хаті. В храмі с. Нічогівка  представником УПЦ КП Петром Лущинським був звершений молебень та панахида.

– Якою буде подальша доля Вашої громади? Чи погодились представники УПЦ КП ділити храм почергово?

Т.Б.: Представники УПЦ КП не погодилися на мою пропозицію служити почергово. Надалі я з церковною громадою будемо налагоджувати богослужбове життя у місцевій хатині. І ще момент: заяву в поліцію  про бездіяльність її працівників я написав у Красноволі після Літургії у неділю 27 січня.

Як стало відомо, наступного дня, 27 січня, отцю Тарасу зателефонували з сільської ради, щоб він забрав речі з церковної хати.

УВАГА! Прізвища дійових осіб подій у Нічогівці не вказано з міркувань етики.

За матеріалами сайту Колківського благочиння.

Переглядів: 492