«Під Луцьком священик називає український прапор ганчіркою» – правда – чи видумка. Коментар голови Юридичного відділу протоієрея Петра Приступи

Хто історію забуває, той майбутнього не має. У селі Піддубці Луцького району 23 червня особливий день. З року в рік біля Свято-Покровського храму збираються віруючі православні християни, жителі с. Піддубці та навколишніх сіл, щоб вшанувати пам’ять безвинно вбитих людей, в’язнів Луцької тюрми.

З благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта та вікарія Волинської єпархії єпископа Камінь-Каширського Нафанаїла, панахиду у Свято-Покровському храмі та літію біля Кургану, який знаходиться на церковній території звершив благочинний Луцького районного округу прот. Петро Приступа. Йому співслужили настоятель храму та священики Луцького районного, Ківерцівського благочинь. Після панахиди було здійснено хресний хід до пам’ятного знака, встановленого в пам’ять розстріляних у Луцькій тюрмі 23 червня 1941 року.

Перед літією настоятель місцевого храму прот. Микола Лафета розповів про трагічний день який залишився в пам’яті людей на всі часи. Було відмічено необхідність пам’ятати цей жертовний подвиг, який принесли невинно вбиті співвітчизники за щастя і долю та майбутнє нашого народу. Сьогодні ми зобов’язані зберегти мир і спокій для народу Божого. Хто забуває свою історію, той не буде мати майбутнього наголосив настоятель.

Благочинний Луцького районного округу, висловив щиросердечні співчуття родинам невинно вбитих жертв терору. Побажав мати в серці любов, стійкість і віру, яку мали ті люди, що дивлячись в вічі смерті, не боялись нічого, без вагань віддали своє життя за наше майбутнє.  Прот. Петро Приступа сказав, що треба любити Бога, свій прихід, свою землю, свою Батьківщину. Тільки в любові є спасіння, є надія, є благодать Божа і тільки так ми можемо отримати Царство Небесне. Нехай буде вічною пам’ять, що передається з роду в рід, із покоління в покоління, та Царство Небесне невинно вбитим жертвам. Хай вони з Богом спочивають.

Однак, прикро визнати той факт, що в селі Піддубці є особи,які на власний розсуд  перекручують правдиві факти, щоб розпалити релігійну ворожнечу між жителями села.

  1. 06 2016 року у ЗМІ появилася інформація про неприємний інцидент довкола українського прапора, який піднімали під час встановлення пам’ятної стели в честь людей, що загинули від рук енкаведистів у червні 1941 року. Зі слів місцевих мешканців, настоятель церкви Московського патріархату в Піддубцях назвав жовто-блакитний прапор ганчіркою, – пише Інформаційне агентство Волинські Новини, ВолиньPost., http://svato.org, та інші шпальтові газети.

23.06.2016 року сайт http://svato.org пише : «Розстріляних українців вшанували у селі Піддубці».

 1

 

2

«Владика Михаїл, який приїхав вшанувати пам’ять героям, освятив стеллу та закликав присутніх помолитися за вбитих патріотів…»

– 23.06.2016 року о 09 год. 51 хв. Стеллу Борцям за волю України невинно  вбитих жертв терору освятив благочинний Луцького районного округу прот. Петро Приступа разом із священнослужителями  Волинської єпархії УПЦ.

Згідно Державного Акту серія ЯЯ № 030394 від 03 листопада 2009 року земельна ділянка на якій знаходиться Курган перебуває у постійному користуванні Свято-Покровської релігійної громади УПЦ.

Керуючий Волинською єпархією УПЦ КП владика Михаїл здійснив переосвячення стелли (яка освячена 23.06.2016 року о 09 год. 51 хв.). Це свідчить про те, що він не визнає таїнств та священнодійств священників УПЦ. (ВІДЕО освячення стели священиками УПЦ.)

Владика Михаїл прибув на церковну територію яка не є в його юрисдикції  без згоди керуючого Волинською єпархією УПЦ митрополита Волинського і Луцького Ніфонта, без згоди Свято-Покровської релігійної громади УПЦ села Піддубці. З вищевикладеного можна зрозуміти, що владика Михаїл не знає, а можливо забув про етику єпископів та священників, церковні та державні закони, зокрема приписи п.п. 9,10 ст. 5 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», а саме релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.

Релігійна організація зобов’язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

«…Під час мітингу пам’яті, голова спілки Воїнів АТО Волині Олег Твердохліб та голова координаційного центру спілки Ярослав Мудрик нагородили бійців села за службу та перемоги, волотерів, активістів та тих, хто допомагав встановлювати стеллу пам’яті. Серед них, – і голова сільської ради  Борис Горбатюк, який, незважаючи на протести батюшки московського патріархату, зробив усе, щоб вшанувати розстріляних піддубівців. Він звернувся до односельчан:

«Ми вирішили самі відновити справедливість, своїм коштом відновити пам’ятник розстріляним піддубівцям, який вже там був колись. Я хочу звернутися до Служби безпеки України, нехай вона проведе розслідування про те, що відбувається у церкві, про нашого отця Миколая, який навіть інколи не хоче благословляти продукти, які ми відправляємо на Схід». – Каже сільський голова…» 

Голова сільської ради безпідставно звинувачує священика у протестах щодо вшанування розстріляних піддубцівців, оскільки священик сам особисто приймав участь у богослужіннях у храмі та біля кургану.(ФОТО ВІДЕО)

IMG_8597

IMG_8603

IMG_8615

Зауважуючи, що він зробив усе для вшанування розстріляних піддубівців голова робить собі «славу» та «кар’єру». Борис Горбатюк акцентує увагу присутніх на своїй ролі у проведенні даного заходу та відновленні пам’ятника «…розстріляним піддубівцям, який вже там був колись…».

Крім того, до відома журналістів та шановного пана голову Бориса Горбатюка, на Україні не існує зареєстрованої церкви чи громади Московського Патріархату.

Згідно статутних документів, державної реєстрації та інших церковних документів священнослужитель Свято-Покровського храму села Піддубці прот. Микола Лафета являється священиком УПЦ.

Згідно п. 3 ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.

А відповідно до ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» «…сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади…».

Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, оскільки голова Борис Горбатюк був присутній на заході як представник влади, посадова особа, він не повинен втручатися в діяльність церкви. Своїми діями він порушує вищенаведений пункт 3 ст. 35 Конституції України та приписи ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», а саме п. 2 ст. 4 закону, де говориться, що  «…будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов’язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом». Згідно пп 2, 3, 4, 5 ст. 5 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»: церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається».

Разом з тим, варто звернути увагу на звинувачення Борисом Горбатюком які він озвучив під час виступу та заклики СБУ провести розслідування стосовно священика Миколи Лафети.

Пан Горбатюк немає права привселюдно звинувачувати священика у протиправних діях, оскільки це можна розцінити як наклеп та приниження гідності і честі особи та громадянина, що порушує усі наявні принципи  та засади законів України та демократичної держави.

Згідно статті 68 Конституції України Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стосовно звинувачень у бік священика про відмову благословляти продукти, які відправлялися в зону АТО, слід зауважити, що – це є неправда.

Прот. Микола Лафета та його прихожани приймали і приймають активну участь у допомозі сім’ям загинувших на сході та воїнам АТО. Священик із релігійною громадою  долучились до збору коштів для допомоги та реабілітації воїнів, які зазнали поранень в зоні АТО, кошти збиралися в Луцькому районному окрузі та були передані: Луцькому військовому госпіталю (на суму 6 000 грн. були закуплені медикаменти), 19 000 грн. використано на операції пораненим бійцям з Луцького району, 4 000 грн. – на підтримку родин загиблих воїнів, та решту коштів для потреб воїнів АТО. Крім того, неодноразово Свято-Покровська релігійна громада УПЦ села Піддубці збирала гуманітарну допомогу, яка передавалася у зону бойових дій. Дана інформація головою сільської ради була змовчана, оскільки він озвучив неправдиві факти, які були вигідні йому.

     «Але були й ті, хто проти вшанування розстріляних українців – місцевий батюшка московського патріархату напередодні сказав, що на території церкви не буде Українського прапора та назвав його ганчіркою…». (ВІДЕО)

– Із даного відео ми чуємо, що саме голова сільської ради озвучує, що священик назвав Український прапор ганчіркою. Це є дуже серйозне звинувачення для якого потрібні належні докази. А де вони? Під час богослужінь та проповідей настоятель храму такого не казав. Всі обвинувачення ґрунтуються на словах голови, який з ненавистю ставиться до релігійної громади та священика, що підтверджується вищенаведеним фактами та доказами.

І так зрозуміло, що голова зневажає закони України ще й до того  не знає, що для встановлення щогли під прапор на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Свято-Покровської релігійної громади потрібно мати низку необхідних дозволів та документів.

У зв’язку із вищевказаним,Свято-Покровська релігійна громада УПЦ села Піддубці звернулася із запитом на інформацію до голови сільської ради.

6

Станом на 04 липня 2016 року відповіді немає.

Кожен із нас знає, що церква відокремлена від держави, і всі ми живемо в Україні і керуємося Конституцією України та іншими законами.

Церква є культовою спорудою,  а згідно ст. 23 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» підняття Державного Прапора України здійснюється на будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, вважаючи на дані, голова селищної ради можливо має у Піддубцівській церкві свої ради та виконавчі комітети, коли так вчинив.

7
8

«А  відразу після урочистостей, цей українофобний піп написав заяву у міліцію на сільського голову. У заяві він зазначив, що Борис Горбатюк незаконно підняв прапор України, – держави, у якій ми живемо. Очевидно, для служителів Московського патріархату у Піддубцях, і не тільки, рідна нашому народу жовто-блакитна символіка – чужа і бридка настільки, що вони  називають її ганчіркою. Цікаво, чому попи Московського патріархату неусвідомлюють навіть те, що самі діють незаконно і мали б нести кримінальну відповідальність за таку образу нашої  національної гідності…»

Вищевикладений абзац взагалі позбавляє слів та викликає бурю емоцій. Крім того, що журналісти не орієнтуються у церковних тлумаченнях, то і повага до людини в них взагалі відсутня.

Не зрозуміло як саме «попи Московського патріархату»  вчинили образу національної гідності? Вони не вчинили нічого, що могло б образити національну гідність присутніх. А протиправні дії голови сільської ради та активістів що, не маючи на те правових підстав, вторглися на законну територію Свято-Покровської релігійної громади, говорить тільки про незнання законів та неповагу до них. Але незнання законів не звільняє від відповідальності. (ст.. 68 Конституції України). А не поважаючи закони України ми ображаємо нашу національну гідність. Разом з тим, шановним журналістам варто дослідити визначення «Українофобія», оскільки священик Свято-Покровського храму УПЦ села Піддубці  немає жодної з ознак Українофобії. І варто звернути увагу на те, що не «попів Московського патріархату», ні священників УПЦ під час заходу, який організовував сільський голова та після нього навіть не було. Міліцію викликав не священик, а прихожанин Свято-Покровського храму УПЦ, що підтверджується наявними відеоматеріалами.

(ВІДЕО)

 

 

Скорбить серце і болить душа, читаючи про ці події із інтернету та газетних шпальт, що в незалежній, демократичній Україні органи місцевого самоврядування та журналісти перекручують правдиву інформацію на свій власний розсуд, «плюють» на закони державні та Божі, осуджують один одного, а особливо свого пастиря, наставника,  священика до якого ходили  і ходять на служби Божі ваші діти, внуки, правнуки та ви.

Бажаю вам дорогі читачі та шановні журналісти у будь-якій ситуації залишатися людьми, а не шукати збагачення, слави та визнання за рахунок інших, тим паче за рахунок священика, який є рятівним маяком у вируючому морі нашого грішного життя.

З повагою до Вас, благочинний Луцького районного округу, голова юридичного відділу Волинської єпархії УПЦ, протоієрей Петро Приступа.

 

Переглядів: 254

 
 
 
Перейти до панелі інструментів