«Бо де двоє або троє зберуться в ім’я Моє, там і Я серед них»
На таких богослужіннях, які відбуваються не в храмі, а ось так, у кімнаті, яку відпустила для святої справи родина мешканців Печихвост, по-іншому сприймаєш і розумієш ці слова. Бо, позбавлені своєї церквиці, парафіяни Української Православної Церкви села приходять на цю службу всупереч думці односельців і часом навіть їхньому осуду. Приходять, бо вірять Богу і не можуть зрадити своєї віри. У цій кімнаті простої селянської хати після того, як храм у Печихвостах перейшов до прихильників УПЦ КП, вже відслужили 38 Божественних Літургій. І Літургія у день престольного свята – на Введення у храм Пресвятої Діви Марії – стала 39.
Звісно, що богослужіння у таких умовах та за таких обставин – особливе. Особливо радісне, бо віруючі люди отримали можливість помолитися своєю церквою, своєю громадою. І особливо печальне, бо вони наразі у своєму селі переслідувані за свою віру. За ту віру, яка була у їхніх батьків, дідів і пращурів: цього року храм у Печихвостах відзначив уже 306 річницю з часу освячення тут престолу. Жінки, які залишилися у своїй вірі, розказують, що ходять на богослужіння і в сусідні села, добираються у Горохів. І як Божої милості чекають служби Божої у своєму селі.
Ієрей Віктор Обдар, який у Печихвостах духовно окормлював громаду УПЦ, служив їй і після того, як храм від неї забрали. Торік на престольне свято у цій же невеликій кімнаті з ним і його духовними дітьми молилися десять священиків з навколишніх сіл. Цього року з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта святкове богослужіння очолив голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук. Отець Віктор, який нині є пастирем для парафіян УПЦ у селах Веснянка та Діброва Ківерцівського району, привіз з собою церковний хор з Веснянки. Приїхало і кілька його нинішніх парафіян, аби підтримати, як сказала одна із жіночок, людей, котрі такі стійкі у своїй вірі, зрозуміти, де беруть вони сили для того, аби смиренно нести свій хрест. Господь чаом попускає і такі важкі випробування, які тільки удосконалюють людську душу, але Він ніколи не полишить Свою паству.
У день престольного свята тільки причасників було 16 чоловік, а загалом на цій службі спільно молилися Богу до тридцяти чоловік, які пережили на ній воістину пасхальну радість. Отець Валентин Марчук передав парафіянам благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта, говорив про те, що молитва до Господа цієї стійкої у своїй вірі громади буде звучати і надалі.
Наталія МАЛІМОН
Переглядів: 78