Вознесенський храм розташований у мікрорайоні з суто приватної забудови, звідки до інших церков далеченько. Тому за можливість молитися Богу там, де живеш, парафіяни Української Православної Церкви не надякуються. Власне, і свій храм вони спорудили дуже швидко, і нині церковна територія засвідчує, що тут є господар, настоятель храму протоієрей Валентин Чічков, котрий разом з громадою віруючих людей доглядає цей дім Божий.
Церква начебто невелика всередині, але коли після Богослужіння з неї виходили і виходили люди, то мимоволі думаєш, а де вони там всі і помістилися. У святу недільну парафіяни прийшли, приїхали своїми автомобілями, аби помолитися спільно з керуючим Волинською єпархією УПЦ єпископом Волинським і Луцьким Нафанаїлом.
Це його перший архіпастирський візит на цю парафію, перша відслужена тут Божественна Літургія. Владиці Нафанаїлу співслужили голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук, ректор Волинської духовної семінарії протоієрей Рустік Капауз, настоятель Вознесенського храму протоієрей Валентин Чічков, ієромонах Афанасій (Герман). Богослужіння своїм співом прикрасив хор Вознесенського храму.
Парафія Вознесенського храму дуже дружна. Тут діє недільна школа, є і хор недільної школи. Батюшка часто організовує паломницькі поїздки: їздили до духовних святинь Закарпаття , у Дивеєво та православні святині Росії, навіть на Соловки. У храмі є часточки мощів Пантелеймона-цілителя, Олексія Карпаторуського, преподобного Серафима Саровського та інших подвижників Божих, а також Чесного і Животворного Хреста Господнього.
До сповіді та Святого Причастя приступило багато парафіян, причому батьки причащали не тільки своїх дітей, а причащалися і самі.
Богослужіння архієрейським чином відбулося у цьому храмі в день, коли Православна Церква вшановує святителя і чудотворця Спиридона Триміфунтського. Своє архіпастирство він поєднував з благодійництвом, і досі за молитвами до нього здійснюються чудеса та зцілення. Цього дня під час Богослужіння читається той уривок з Євангелія, де йдеться про вечерю, на яку багато кого запрошували, та мало хто прийшов.
У своєму архіпастирському слові єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл роз’яснив суть притчі, її значення, побажав, аби парафіяни Вознесенського храму були такими стійкими у вірі, як святитель Спиридон, аби були тими обраними, які не вагаючись пішли за Христом, за істиною.
Наталія МАЛІМОН
Переглядів: 65
