У храмі Всіх Святих землі волинської відбувся чин посвяти у православне сестринство

У другу неділю після Воскресіння Христового Православна Церква вшановує жінок-мироносиць, котрі першими сповістили світові про те, що Син Божий і людський – воскрес. Церква вшановує подвиг Марії-Магдалини, Марії Клеопової, Саломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусанни та інших, котрі були супутницями Христа, служили Йому, були віддані Йому серцем та страждали разом з Ним. Вони супроводжували Ісуса Христа під час подорожей та йшли з ним на хресну смерть на Голгофу. Вони були свідками хресних страждань Господа. Після хресної смерті Спасителя саме вони затемна поспішили до Гробу Господнього, аби помазати тіло Христа миром. Вони ж першими і дізналися, що Христос Воскрес. Святі жінки-мироносиці являють нам приклад істинної жертовної любові і самовідданого служіння Господу.

І саме жінки-мироносиці є прикладом для тих віруючих жінок і дівчат, котрі присвячують себе служінню Богу і людям. У Волинській єпархії УПЦ відроджуються традиції православного сестринства, і вже понад 10 сестричок несуть свій послух у цій іпостасі. Православне сестринство у єпархії діє при храмі Всіх Святих землі Волинської. Його духівником є священик Андрій Нікітіч. Сестричка Ірина розказує, що свій послух вони несуть у лікарнях та інтернатах для престарілих, а також допомагають і самотнім людям вдома. На питання, чому вона прийняла на себе важкий хрест сестри милосердя, відповіла, що завдяки цьому служінню вона бореться зі своїми гріхами. Бо допомагати ближньому, любити його – одна з найперших заповідей Христа.

У день вшанування жінок-мироносиць у храмі у православне сестринство було посвячено рабу Божу Ольгу і рабу Божу Ксенію. Чин посвяти звершили настоятель храму Всіх Святих землі волинської протоієрей Володимир Яцишин, протоієрей Богдан Линник, отець Андрій Нікітіч і протодиякон Ігор Савієвський. Це дуже хвилюючий обряд, який зібрав у храмі багато парафіян. Вони молилися разом з сестрами Ольгою і Ксенією, аби милосердний Господь благословив їх витримати труднощі, які доводиться переносити сестрам милосердя. Але коли те робиться з Богом у серці і заради любові до ближнього, то це тільки для душевної радості кожної із сестер і для користі людям.

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 11

 
 
 
Перейти до панелі інструментів