Православна громада села Мирне відзначила престольне свято

21 листопада Церква вшановує Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. Це особливий урочистий день для Свято-Михайлівської парафії села Мирне, яка відзначила престольне свято. Про це повідомляє сайт Горохівської округи Волинської єпархії УПЦ.

21 рік для храму – вік, здавалося б, невеликий, але для парафіян це значна дата. Вони доклали чимало зусиль, аби побудувати церкву, щоб через молитву і Божу благодать правда та любов оселились у їхніх сім’ях і родинах.

Якщо сучасні храми споруджують часто однотипними, без особливої архітектури, бо звести церкву є затратною справою, то Свято-Михайлівський храм у Мирному вражає своїми розмірами і виглядом. Він споруджений у 1997 році, за підтримки тоді багатого місцевого колгоспу, і має форму хреста.

З благословення єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, святкову Божественну Літургію у день престольного свята очолив голова просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук, котрому співслужили настоятель храму протоієрей Василь Гірник та священики з сусідніх парафій.

Настоятель храму протоієрей Василь Гірник щиро подякував священнослужителям та усім присутнім за те, що вони розділили із православними вірянами села Мирне радість престольного свята.

Довідково

Багато десятиліть після Другої світової війни православні села молилися у хатині неподалік місця, де століттями стояв їхній Свято-Михайлівський храм, що став жертвою військових дій. Воістину, кращого місця, ніж те, на якому і нині стоїть новоспоруджена церквиця, у всьому Мирному і не знайти. Високий пагорб, з якого видно далеко… Широка дорога, зручний спуск і відчуття біля храму особливої урочистості… Але коли у війну в селі точилися бої, саме храм став заважати радянським воїнам. Його куполи, хрест були доброю мішенню для ворожої артилерії. Тому й вирішили вояки храм спалити, щоправда попередили селян, аби змогли забрати звідси ікони та церковне начиння.

Святі образи з того, старого, храму є і нині у мирненській церквиці. Вони не мають якоїсь мистецької цінності, зате мають цінність історичну. До цих образів молилося не одне покоління села. Є старі ікони у притворі, біля церковної каси, в іконостасі, та й спускна ікона також із тих давніх часів. Церковний касир Євгенія Гребенюк розказує, що коли рили фундамент під новобудову, то знайшли і капсулу, яку предки мирненців (а тоді ще села Блудова) заклали при спорудженні «старого» храму.

 

 

Переглядів: 305

 
 
 
Перейти до панелі інструментів