27 жовтня Православна Церква відзначає день пам’яті преподобного Ніколи Святоші князя Луцького і князя Чернігівського, чудотворця Києво-Печерського. Саме цей святий подвижник нашої Церкви є небесним покровителем луцького православного молодіжного товариства, адже воно носить ім’я преподобного Ніколи Святоші князя Луцького. Більше 10 років тому у цю, першу у Луцьку, та й у Волинській єпархії загалом молодіжку згуртувались православні молоді люди, які вбачають у своєму духовному житті не тільки відвідання храму, але й активне служіння Богу і ближнім. Багато юнаків і дівчат саме там познайомились і згодом створили сім’ї, мають нині вже своїх дітей. Втім і донині лишаються активними учасниками товариства.
Сама діяльність православного молодіжного товариства імені преподобного Ніколи Святоші князя Луцького є багатогранною – молоді люди регулярно відвідують спеціальну школу-інтернат у селі Липляни поблизу Луцька, дитяче відділення Волинської обласної психіатричної лікарні, даруючи діткам тепло своїх молодих православних віруючих душ і сердець, допомагаючи знайти дорогу до Бога, адже саме віра є запорукою щастя за будь-яких обставин. Бувають учасники товариства і у інших закладах, реалізовуючи різноманітні місіонерські та благодійні проекти. Гарною традицією цієї молодіжки є також паломницькі поїздки святинями України.
В день пам’яті святого преподобного Ніколи Святоші князя Луцького учасники молодіжки разом молилися за Божественною Літургією у луцькому храмі Всіх святих Землі Волинської, яку звершив священик Тарасій Ладецький. Відбувся і подячний Молебень, який очолив настоятель храму протоієрей Володимир Яцишин.
Довідка:
Преподобний Микола Святоша (Святослав), князь Луцький і князь Чернігівський, Печерський чудотворець, в Ближніх печерах (+ 1143), був правнуком великого князя Ярослава Мудрого і сином князя Давида Святославича Чернігівського. Власне ім’я Святоша і є похідним від повного імені Святослав. Він був певний час Луцьким князем, мав дружину і дітей. З Луцька він був вигнаний князем Давидом Ігоревичем, княжив по тому певний час у Чернігові. 17 лютого 1106 святий князь, залишивши сімейство, прийняв постриг у Києво-Печерській обителі. Тут Нікола-Святоша з великим смиренням проходив послух: три роки працював у поварні, для якої рубав дрова і носив воду, наступні три роки був воротарем у монастирі. Біля своєї келії святий розвів сад. На свої кошти він побудував у монастирі храм Святої Трійці – ту саму Троїцьку надвратну церкву, яка і нині є при вході до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, і лікарняну церкву в ім’я святителя Миколая, свого небесного покровителя.
Преподобний Нікола був першим з руських князів, які прийняли чернецтво. Він терпляче переносив докори своїх братів за рішення вести життя безмовного послушника. Лікар преподобного, Петро, доводив князю-подвижнику, що несення такого послуху зашкодить його здоров’ю. Але раптово лікар сам захворів і зцілився лише за молитвами преподобного Ніколи . Тоді Петро постригся в ченці.
Пройшовши різні послухи, преподобний Микола наклав на себе обітницю безмовності. Гроші, які іноді отримував від своїх знатних родичів, використовував на прикрасу храму, на купівлю книг (бо любив книги) або роздавав убогим. Святий Нікола був старанним миротворцем. В 1142 році він примирив чернігівських князів з великим князем Всеволодом.
14 жовтня 1143 року, після 36-річного перебування в Печерській обителі, преподобний мирно відійшов до Господа. Нині його святі мощі спочивають в Антонієвих ( Ближніх печерах).
Цікаво, що незабаром після блаженної кончини святого важко захворів його рідний брат ‑ князь Ізяслав, і ігумен обителі вирішив послати хворому волосяницю преподобного. Ізяслав надів її і зцілився.
Переглядів: 102
