Чи може головний лікар побороти існуючу систему в галузі медицини, чи працюють бюджетні медичні програми, і чи є трансплантація органів шансом для хворих чи стресом для суспільства, – відповіді на ці запитання намагалися відшукати учасники прес-клубу Волинської обласної ради.

З благословення єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, участь у заході взяв викладач канонічного права ВДС протоієрей Степан Ярема.

Одним із питань, яке обговорили учасники прес-клубу були два законопроекти щодо трансплантації органів, які на разі розглядаються у ВР України. Так, згідно першої редакції, запропонованої Ольгою Богомолець, громадянин може написати заяву чи заповіт про те, що по  смерті її органи можуть бути використані для трансплантації. В разі наглої смерті громадянина, на це можуть дати дозвіл родичі, але транспалнтація органів можлива лише за вищеназваних умов. Законопроект Олега Мусія перебвачає так звану «презумпцію мовчазної згоди» – тобто людина, що пішла з життя через  смерть внаслідок трагічного випадку, автоматично стає донором.

Висловлюючи позицію, сформульовану у соціальній концепції Української Православної Церкви, отець Степан Ярема підтримав варіант законопроекту Ольги Богомолець.

«Людина складається з душі і тіла, а стосовно того, що люди повинні давати можливість врятувати чиєсь життя  – то це безперечно, І Церква повинна працювати у цьому напрямку. Мені як священику, доводилося хоронити молодих людей, які загинули внаслідок ДТП чи інших трагічних випадків, і, повірте, священик – це перша людина, до якої йдуть у таких випадках за порадою, яка може надати підтримку. Отож, священик матиме усі можливосі вплинути на родичів, щоб вони дали згоду на трансплантацію, аби життя іншої людини було врятоване. А в разі варіанту Мусія, коли автоматично кожен таргічно загиблий стає донором, може виникнути небезпека того, що замість того, щоб врятувати життя людині, яка ще має шанс вижити, на неї будуть дивитися вже як на потенційного донора органів », – сказав отець Степан.

Переглядів: 12