Трагічна звістка чорним крилом огорнула Горохівщину – вона втратила на війні вже сьомого свого сина Андрія Ліщину, який мужньо захищав Україну від загарбників. Ще на Трійцю він телефонував своїм рідним у Звиняче, вітав зі святом, казав що ось-ось  зустрінеться з ними.

Та не судилося. Невдовзі після цієї розмови, менше, ніж за тиждень до мобілізації, Андрія не стало в живих. Він, боєць  43 мотопіхотного батальйону 53-ої  окремої механізованої бригади, важко постраждав зі своїми друзями від вибуху міни,на яку наїхала вантажівка поблизу Авдіївки Донецької області.

Помер 20 червня в лікарні від сильних опіків, несумісних з життям.

Не приїхав до своєї сім’ї, як дуже хотілося, не пригорнув свою маму Оксану Матвіївну, не поцілував дружину Інну, ще малих донечок Вікторію та Анастасію, не потиснув міцно руки своїм братам, друзям, односельцям…

Поховали Андрія собором священиків Волинської єпархії УПЦ на чолі із прес-секретарем прот.Валентином Марчуком та настоятелем місцевого Свято-Миколаївського храму ієреєм Сергієм Бачинським.

Громада села пам’ятає свого Героя хорошою та віруючою людиною.  Буде сумно й нелегко їм без хороброго та розважливого Андрія Ліщини. Та найважче буде дітям – без батька,  дружині – без чоловіка, матері – без сина.

У неділю, 26 червня, у місцевому Свято-Миколаївському храмі було відслужено заупокійну панахиду до 9 дня від смерті воїна Андрія. З ініціативи настоятеля  храму священика Сергія Бачинського було зібрано під час богослужіння кошти, щоб допомогти родині померлого.

Суму близько 2000 гривень, після Божественної Літургії  о.Сергій передав  вдові загиблого воїна Інні, яка  сама залишилася виховувати двох малолітніх доньок.   Батюшка  побажав мамі, котра несе важкий вдовиний хрест, Божої підтримки і надії на те, що Господь не залишить її без своєї ласки, й посилатиме людей, які підтримають і допоможуть їй та її донькам.

Після цього в храмі та на могилі були відслужені заупокійні богослужіння за душу спочилого воїна.

Горохівське благочиння

Переглядів: 22