Відповіді на питання, які були задані на Дні православної молоді

1.Як ставитись чи відповідати студентам, які з тобою навчаються, коли вони починають говорити неприємні речі про мою віру?

Перш за все до них потрібно ставитись до них з любов’ю, яка є основною ознакою християнства, але й водночас свою віру потрібно захищати. Апостол Петро в своєму першому посланні закликає нас бути завжди готовими дати відповідь кожному хто нас запитує про нашу віру із кротісттю і смиренням.

2.Західний лібералізм, його оцінка.

У цьому питанні потрібно насамперед уточнити що розумієм під поняттям лібералізму. Саме питання лібералізму носить двоякий характер. Якщо під лібералізмом розуміється свобода вибору людини, то церква відноситься до цього позитивно, по скільки Господь створив людину вільною і дав їй свободу вибору. Але ж якщо під лібералізмом розуміється свобода до гріха, тоді церква до цього відноситься негативно.

3.Владико, скажіть будь ласка, в молитві «Отче наш» є такі слова: «Прости нам долги наша, якоже и мы оставляєм должником нашым.», але є людина яка зробила зло для чотирьох членів сім’ї і сидить в монастирі.

Із питання зрозуміло що ви не можете вибачити цю людину, але якщо ми не будемо прощати то Господь нам не буде прощати наших провин перед Ним. Також Спаситель закликає вибачати сімдесят разів по сім, тобто постійно. А на рахунок цієї людини я так зрозумів що вона не хоче виконувати свої громадянські обов’язки. Насамперед він повинен турбуватись за сім’ю, підтримувати її матеріально, морально, а також духовно виховувати. Ця людина вчинила неправильно, не по християнськи.

4.Як можна побачити волю Божу, тобто що є промислом Божим, а що є результатом наших дій? P.S Буває так коли хочеш зробити щось добре, а воно не виходить.

Відповідь на це питання ми знаходимо у митрополита Афанасія Лимассольського, який говорить, що Бог відкриває Свою волю людині готовій виконати її. Меншість людей має рішучість виконати досконало волю Божу. Тому Бог через любов часто не відкриває її, щоб не зробити нас ще більш винними коли ми побачим що не хочемо іти за Господом. Най надійнішим шляхом для нас є мати духовного батька, радитись з ним і виконуючи його благословення, несучи послух, який є таінством в житті Церкви і звершується в ім’я Іісуса Христа і любові Божої, людина приймає це благословення як волю Божу, і Бог благословляє цей шлях. Ми не можемо знати волю Божу, так як це робили святі, тому що ми не мертві для гріха, як були вони, ми маємо всередині себе багато бажань, і наша воля відділяє нас від волі Божої.

5.Чи має право православна людина, яка є прихожанкою певного храму, яка співає у церковному хорі, займатись мирською діяльністю: звичайні хори, ансамблі, танці і т.д.?

Має, головне щоб її дії не виходили за межі християнської моралі.

6.Владико, сучасній молоді складно розуміти церковно слов’янську мову. Як ви відноситесь до богослужіння українською мовою і загалом українізації нашої Церкви? Спаси Господи!

Церковно слов’янська мова ніколи не була мовою розмовною, вона була створена на основі тих діалектів на яких розмовляли слов’янські племена часів рівноапостольних вчителів Кирила і Мефодія і була створена виключно для богослужіння. Це мова чиста, мова яка немає жодного нецензурного слова і мова дуже глибока за змістом. Є багато слів значення яких ми попросту не можем передати нашою сучасною українською мовою. Церковно слов’янська мова дарована нам Богом і я не бачу ніякої потреби її заміняти, але для тих людей які не можуть її зрозуміти Церква не забороняє молитися українською. Церковно слов’янська мова не являється такою складною в вивченні для сучасної молоді. Ми вивчаєм різні іноземні мови для роботи за кордоном, спілкування з іноземцями, так чому ми не можем трішки потрудитись для вивчення своєї рідної церковної мови для спілкування з Богом?

7.Владико чи являєтесь ви патріотом України?

Православний християнин являється найбільшим патріотом своєї держави. По скільки держава насамперед складається з людей, а заповідь Господня вчить нас любити наших ближніх більше ніж самих себе.

 8.Владико! Як ви відноситесь до того що зараз багато молоді набивають на тілі багато татуювань?

У мене постає питання для чого вони роблять ці татуювання , якщо для краси  то навіщо кожна людина створена максимально досконало і по моральним і по фізичним властивостям   для того щоб спастись , а якщо тату носить якийсь містичний зміст то навіщо нам гнівити Бога і кликати до себе темні сили.Ми можемо призивати темні сили і свідомо і не свідомо ,але всеодно прикликаємо до себе темні сили.

Господь створив людину премудро, наділивши її всіма тими якостями які їй потрібні. У Біблії коли ми читаємо розповідь про створення людини Господь одобрює творіння людини говорить добре зело. І немає ніякого сенсу людині наносити тату  тому що воно негативно діє на шкіру та на нервову систему, що в майбутньому може привести до різних хвороб.Через вплив на нервову систему іде також негативний вплив на душу людини. У нас на русі ніколи не було ніяких тату це все віяння заходу. Головне з усього сказаного таке ,що тату призводить до того що в людині втрачаються найважливіші духовні якості а точніше образ і подоба Божа. Тут варто пригадати слова апостола Павла: «Не знаете ли, что тела ваши суть храм живущего в вас Святаго Духа, Которого имеете вы от Бога?» (1 Кор. 6.19 Наше тіло потрібно прикрашати благочестям і добрими ділами а не татуюваннями.

 Як говорив св. Апостол Павло  : «Все мне позволительно, но не все полезно».це в повній мірі відноситься і до татуювань.Також якщо християнин задає такі питання він ще не повністю розуміє сенс християнства, бо коли людина приймає христа по всій своїй простоті то такі питання відпадають самі по собі.

9.Якщо на сповіді покаявся, але цей гріх все одно тебе мучить, чи потрібно його ще раз розказати на сповіді?

Якщо ми чисто сердечно покаялися в своєму гріху і священник прочитав над нами «разрешительную» молитву то цей гріх є прощенним, але пам’ять про звершені гріхи повинна бути з нами завжди, по прикладу пророка Давида, який вбивши людину плакав про скоєний гріх все життя. За часту трапляється так що на сповіді ми лише устами називаємо свої гріхи, але в душі не каємося, то в таких випадках прощення ми не отримуємо і совість, яка є голосом Божим, продовжує нам нагадувати про скоєний гріх. Укоряти себе в скоєних гріхах корисно для душі, але це не відноситься до блудних гріхів, про які згадувати заборонено, навіть з метою укорення самого себе.

10.Чому Бог допускає смерть малих дітей?

Як було сказано вище, в зв’язку з нашою гріховністю, ми не можемо знати волі Божої, але ми знаємо що Бог є любов і всі його дії спрямовані на спасіння людини. По вченню Церкви Господь забирає людину в той момент, коли вона найбільше готова до вічності. Все своє життя православний християнин повинен оцінювати через призму вічності і промисел Божий над кожною людиною.

11.Як навчитися стримувати гнів на ближніх?

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) на це питання відповідає так: всіма силами потрібно старатися, зберегти мир душевний і не обурюватись образами від інших: для цього потрібно старатися утримувати гнів і зберігати посередництвом уваги розум і серце від непристойних рухів. Образи від інших потрібно переносити спокійно і привчатись до такого розположення духу, якби образа їх відносилась не до нас, а до лиць яких ми не знаємо. Така вправа може дати спокій людському серцю і зробити його храмом Святого Духа.

І також потрібно пам’ятати слова апостола: «Всё могу в укрепляющем меня Иисусе Христе» (Флп.4:13).

12.Чому монашество називають чорним?

Монашество називають чорним по кольору одягу, який одягають монахи. Чорний одяг є символом скорботи за Раєм, який людина втратила після гріхопадіння.

13.Недавно відбулася зустріч Патріарха Кирила і Папи Римського Франциска. Скажіть, будь-ласка, що спільного між православною і католицькою церквою і чи є можливою співпраця між ними?

На це питання ми знаходимо відповідь у митрополита Лимассольського Афанасія, у збірці його бесід на різні теми, де він дає відповіді на питання стосовно візиту папи Римського на Кіпр у 2010 році.

http://www.pravoslavie.ru/46142.html

 

Переглядів: 630

 
 
 
Перейти до панелі інструментів