ПРЕСТОЛЬНЕ СВЯТО У ХРАМІ ЗАЧАТТЯ ПРАВЕДНОЮ АННОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

ЖИВА ВІРА РЖИЩЕВА

На Волині не так і багато храмів, які споруджені були нашими богобоязненими предками у пам’ять про святу і праведну Анну, котра удостоїлася великої милості Божої: зачати і народити дівчинку, котра в майбутньому стане матір’ю для Спасителя. Але мало на Волині і храмів, які б мали таку історію, як церквиця у Ржищеві. Вона цікава не тільки своєю древністю, бо споруджена була у 1756 – 1779 роках, є цілком дерев’яною і національною пам’яткою архітектури та містобудування.

Коли у богоборчі часи храм у Ржищеві закрили, невелике відносно село, де мешкає трохи більше півтисячі людей, 30 років берегло свій храм від наруги, не дозволивши, аби у закритій церкві облаштували склад чи щось подібне. У закритій церкві три десятиліття (!) зберігалося все, як було за предків: не зняли жодної ікони, не віддали жодної хоругви. Щонеділі та у свята (і це роками) люди таємно збиралися у храмі, читали Святе Письмо. Люди берегли свою святиню: ремонтували огорожу, покрили дзвіницю бляхою, зробили цементні сходи, прибирали на цвинтарі. Ключі від церкви так довго переховували (з 1960 року), що влада погрозами ледь відібрала їх у 1985… Та вже віяли інші вітри, і знову церковні дзвони покликали на Божу службу у травні 1989 року.

Цього року у день престольного свята у ржищівському бхрамі не було, як кажуть, де і яблуку впасти. Богослужіння звершувалося соборним чином, служили 17 священиків і два диякони, співав хор церковний та хор священиків Мар’янівського благочиння. З благоловення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта ьогослужіння очолив голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук. Для нього богослужіння у Ржищеві є особливим, бо місцева парафія є рідною. Тут він служив хоч і нетривалий час, але саме за отця Валентина у храмі, який не бачив ремонту кілька десятиліть, було зроблено цей ремонт. Нині ж, розказує настоятель храму отець Віталій Ткачук, напередодні престольного свята парафіяни суто за власні кошти зробили розпис у храмі. Художниця з Кременця намалювала орнаменти, ікони чотирьох євангелістів, Христа-Вседержителя, Богородиці «Всецариця» і «Нерукотворний образ Христа-Спасителя». Православних мешканців Ржищева завжди відзначали щира віра у Господа і повага до храму, дому Божого.

Отець Валентин Марчук поділився з парафіянами своїми відчуттями радості від богослужіння у цьому древньому храмі, з великою вдячністю пригадував роки, проведені у селі у спільній молитві та спільній роботі на благо Церкви. Він передав парафіянам благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта. А також привітав з обранням на посаду, з довірою громади бужанівського сільського голову Романа Миколайовича Груцького. Ржищів належить до Бужанівської сільської ради, з якою у парафіян та священика завжди було взаєморозуміння і взаємопідтримка.

Святі праведні богоотці Іоаким та Анна, імена яких ми згадуємо наприкінці кожного богослужіння, крізь віки продовжують нагадувати нам про дуже важливі речі: що батьківство вимагає від нас благочестя й відповідальності; та про те, що життя людське розпочинається не з моменту народження, а від самого зачаття. І над кожним із нас є дивний промисел Божий, якому треба довіряти.