Похвала Пресвятої Богородиці у Свято-Покровському кафедральному храмі

DSC_047328 березня, у суботу 5-ї седмиці Великого посту, коли Православна Церква відзначає свято Похвали Пресвятої Богородиці, Божественну Літургію у Свято-Покровському кафедральному храмі з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта звершив голова Інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук. Йому співслужили диякони Іван Бортнік та Віктор Мартинюк.

Звертаючись до вірних зі словом проповіді, голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук зауважив, що Матір Божа Пресвята Діва Марія ніколи не залишає нас, повсякчас молиться за нас Богу. «Православна Церква має більше 500 чудотворних ікон Пресвятої Богородиці, через які Матінка Божа являє нам свої милості», – сказав отець Валентин.

Довідка

Це торжество на честь Божої Матері –  Похвалу Пресвятої Богородиі Церква встановила на згадку про велике чудо, яке трапилось у Константинополі 626 року, в час правління візантійського імператора Іраклія. Тоді заступництвом Божої Матері  візантійська столиця, а таким чином і сама православна Візантійська імперія, була врятована від нашестя аварів. Ці племена, примандрувавши до Східної Європи із азійських степів, створили наприкінці VI-го – початку VII століть доволі потужну державу і погрожували Візантії. Під владу цієї держави – Аварського каганату підпали і певні слов’янські племена. І ось як раз в час коли імператор Іраклій вів війну із Персією, щоб повернути завойовані ними візантійські землі, а також і велику святиню – Животворчий Хрест Господній, авари та союзні їм слов’яни взяли у облогу Константинопіль.  На з’єднанні із ними підійшли і перси.

Здавалось надії на врятування столиці не було. Константинопільський патріарх Сергій, проносячи чудотворну ікону Божої Матері міськими мурами, благав Господа і Матір Божу про порятунок. День і ніч мешканці міста перебували у храмах, молячись про спасіння столиці.  У Константинополі багато храмів були присвячені Божій Матері, а у Влахернській церкві зберігалась Її чудотворна ікона, написана святим апостолом і євангелистом Лукою. І ось у ніч, коли з’єднані сили аварів і персів з моря і суші ринули на місто, страшна буря, яка здійнялась зненацька, потопила кораблі ворожого флоту. Решта нападників почали тікати. Тоді вдячні константинопільці заспівали Захисниці міста – Пресвятій Богородиці урочистий піснеспів, який лунає у православних храмах і донині: «Взбранной Воєводі Побідительная, яко ізбавльшеся от злих, благодарственная воспісуєм Ті раби Твої Богородице, но яко імущая державу непобідимую, от всяких нас бід свободи, да зовем Ті: Радуйся Невісто Неневістная». Згодом був складений і Акафіст до Богородиці.

Остаточно  у церковній практиці відзначати Похвалу Пресвятої Богородиці було встановлено у IX-му столітті на згадку про неодноразовий порятунок Константинополя від облоги ворожої заступництвом Божої Матері.

Переглядів: 334

 
 
 
Перейти до панелі інструментів